- позбавлений сили
- ineffectivenessual
Українсько-англійський юридичний словник.
позбавлений сили
Look at other dictionaries:
легкодухий — а, е. 1) Позбавлений сили волі; нерішучий, безсилий. || Легковажний. 2) Те саме, що боязкий 1). || у знач. ім. легкоду/хий, хого, ч.; легкоду/ха, хої, ж. Боязка людина; боягуз, боягузка … Український тлумачний словник
надірваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до надірвати. 2) у знач. прикм. Позбавлений сили; змучений, ослаблений. 3) у знач. прикм. Охриплий, різкий, пронизливий, з надривом … Український тлумачний словник
легкодухий — I (позбавлений сили волі), слабодухий, слабкодухий, слабохарактерний, безво[і]льний (не здатний самостійно щось зробити, вирішити) II ▶ див. боязкий, легковажний 1) … Словник синонімів української мови
безкрилий — а, е. 1) Який не має крил. 2) перен. Позбавлений творчої сили, фантазії; знижений, буденний, сірий … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… … Український тлумачний словник
навіжений — а, е. 1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. навіже/ний, ного, ч.; навіже/на, ної, ж. Психічно хвора людина; божевільний, божевільна. || Уживається як лайливе слово. 2) Неврівноважений, нестриманий. 3) Позбавлений розумного змісту. 4)… … Український тлумачний словник
підупалий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до підупасти. 2) у знач. прикм. Фізично слабіший, позбавлений минулої сили, міцності. || Якому властива втрата бадьорості, надії на що небудь. || у знач. ім. підупа/лий, лого, ч.; підупа/ла, лої, ж. Людина, яка… … Український тлумачний словник
пружний — пру/жна/, пру/жне/. 1) Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму. || Який пружинить, чинить опір тискові. 2) перев. пру/жний, спец. Який має здатність відновлювати первісну форму та об єм після припинення дії якої… … Український тлумачний словник
рівний — а, е. 1) Який не має западин і підвищень (про поверхню); гладкий. || у знач. ім. рі/вне, ного, с. Місцевість, місце без западин і підвищень. 2) Який не має викривлень, закрутів; прямий. || Який не має нахилу; стрімкий. || Який не має різких… … Український тлумачний словник
розбовтаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовтати. 2) у знач. прикм. Якого розмісили, їздячи, ходячи по ньому під час негоди (про шлях, дорогу). 3) у знач. прикм., перен. Недисциплінований, позбавлений витримки (про людину); неорганізований … Український тлумачний словник
